Ця аналітична записка зосереджена на нормативному та емпіричному аналізі ефективного функціонування судової системи в Україні до початку переговорів про членство країни. Робота містить нормативний та емпіричний аналіз стану судової реформи в Україні з метою розуміння її проблем та потреб у контексті європейської інтеграції. Методологія дослідження передбачає вивчення як законодавства, так і його практичного застосування за чотирма компонентами. Результатом дослідження є формулювання політичних рекомендацій на основі виявлених прогалин.
Мета цього тексту - не лише надати правову та емпіричну картину сучасного стану українського судового апарату, але й накреслити план необхідних реформ, враховуючи політичні умови, визначені Європейським Союзом у світлі вступу України до ЄС. У цьому документі також розглянуті проблеми, пов'язані з формулюванням Європейською Комісією цільових індикаторів у кластері кластеру "Фундаментальні реформи", з якими зіткнулися країни Західних Балкан.
Зокрема, в дослідженні пропонується новий підхід, що поєднує гнучкість ЄС у формулюванні з необхідністю чітких вимог, специфічних для національного контексту України. Результати дослідження, представлені в цій статті, базуються на поєднанні двох методологічних напрямків:
(1) нормативний підхід, який передбачає контент-аналіз правових норм та адміністративних регламентів, прийнятих і впроваджених як основа для підвищення стандартів судової системи України з метою досягнення відповідності критеріям ЄС. Для цілей цієї роботи під існуючою законодавчою базою розумітимемо нормативний набір положень, внутрішня узгодженість яких буде ретельно проаналізована на предмет відповідності зовнішнім вимогам, встановленим для країн-кандидатів в рамках процесу вступу до ЄС.
(2) Проблемно-орієнтований емпіричний підхід, який зосереджуватиметься на практичних аспектах забезпечення верховенства права, аналізі прогресу та виявленні прогалин і потенційних збоїв між законодавством та імплементацією реформ. 

Ця публікація адресована експертній спільноті, політикам країн-членів ЄС і Європейській комісії, зокрема, Генеральному директорату з Європейського сусідства та переговорів про розширення.
Авторський колектив:
д. Марко Кмезич, Ґрацький університет, Австрія
д. Вікторія Мельник, Центр політико-правових реформ
Роман Смалюк, Центр політико-правових реформ