Після вітальних слів керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера (Київ), пана Тіма Б. Петерса та керівника Інституту релігійної свободи, пана Олександра Зайця виступила пані Регіна Елснер, наукова співробітниця Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень в Берліні. У своїй онлайн-доповіді вона порівняла реакцію на обмеження у зв’язку з пандемією серед церков та релігійних організацій в Україні та Східній Європі. З детальним аналізом взаємодії українських церков з державою та суспільством під час ранньої фази пандемії до дискусії долучився пан Олександр Заєць. Пан Заєць видав статтю на відповідну тему у серії публікацій Фонду Конрада Аденауера «Точка зору з України» («Blickpunkt Ukraine”). Статтю можна прочитати тут. Мова публікації - німецька.
Обмеження, запроваджені державою на початку року, викликали у багатьох віруючих велике занепокоєння. На думку експертів це може бути пов'язано з історичною пам'яттю українців, коли за радянських часів церкви та віруючи жорстоко переслідувались. Цієї теми торкнувся під час своєї доповіді архієпископ Чернігівський та Ніженський, Євстратій.
Пані Патрісія Ерет, експерт Фонду Конрада Аденауера з питань церков та релігійних організацій, розповіла про розвиток ситуації та реакцію церков на обмеження в Німеччині.
Як німецькі, так і українські релігійні громади зіткнулися з випадками маніпулювання фактами та часто повністю неправдивим висвітленням інформації щодо пандемії у медійному полі, що також сприяло зростанню напруження у суспільстві. У заключній дискусії учасники з одного боку критично поставились до комунікаційної стратегії українського уряду , а з іншого боку позитивно оцінили покращення комунікації між церквами, релігійними організаціями, державою та суспільством.
Окрема панель заходу була присвячена обміну досвідом, як саме церкви адаптуються до ситуацій, коли богослужіння можливі лише в обмеженому форматі або взагалі неможливі. Своїм досвідом поділилися протоієрей Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків, Української греко-католицької церкви та пастор Вольфганг Льост (Ліпська церква, Німеччина). Більшість учасників відмітили власні досягнення у використанні онлайн-форматів, що допомогли об'єднати громаду. Звичайно, душпасторська діяльність та здійснення святого причастя були дуже ускладнені.
Пандемія поствила перед новими викликами також паломників, що здійснювали щорічні паломництва в Умань для святкування єврейського нового року (Рош-ха-Шана), які зіткнулися з труднощами під час перетину українського кордону, а більшість з них взагалі не змогла потрапити до України, про це повідомив Геннадій Білорицький, юридичний радник Головного рабина Києва та України, Об’єднання іудейських релігійних організацій України.
Наприкінці заходу всі учасники підкреслили необхідність продовження міжрелігійного діалогу задля спільної протидії пандемії та забезпечення релігійного життя громад.
