Перша та третя панельна дискусія були присвячені темі зміни робочої культури в українських державних установах та оцінка діяльності прогресу корпоративного управління в державних підприємствах. Ключова теза дебатів першої панелі – дихотомія між бюрократією та ефективністю в державному управлінні. Тоді коли одні спікери вислови занепокоєння щодо бюрократії, яка перешкоджає впровадженню реформ, інші наголосили на тому, що це скоріше питання ефективного розподілення обов’язків. Міністри мають бути відповідальні за розробку стратегій тоді коли державні службовці мають надавати рекомендації як їх імплементувати. Всі погодилися щодо нестачі фінансових ресурсів в міністерствах, що перешкоджає покращенню робочих умов. Панель закінчилася інтерактивним голосуванням та опитуванням спікерів щодо того, чи можливі зміни без повного перезавантаження робочого персоналу. Більшість аудиторії та спікерів погодилися, що звільнення людей не подолає проблему в її основі, потрібна саме всеохопна реформа робочої культури державної служби.
Тим часом основна мета запровадження корпоративного управління в державних підприємствах була підвищення їхньої транспарентності, покращення фінансових результатів та ліквідація неефективних державних підприємств, оскільки вони завжди були легкими цілями для корупції через відсутність контрольних механізмів. Попри це згідно думки доповідачів державні підприємства досі залишаються слабкими та важкими для управління порівняно з приватними підприємствами. Також увага була приділена гендерній збалансованості в підприємствах, оскільки всі дослідження демонструють, що рівень корупції менший в тих підприємствах, де жінки та чоловіки представлені однаково. Загалом панель оцінила прогрес реформи критично, але позитивно. Як один з спікерів сказав: «Якщо Ви нічого не робите, Ви не робите помилок. Якщо Ви активні та намагаєтеся покращити речі, робити помилки природно».
Також були представлені результати спільного дослідницького проекту ГО «Професійний Уряд», Секретаріату Кабінету Міністрів, Центру Демократії Розвитку та Верховенства права Стенфордського університету та Київської школи економіки Civil Service Feedback Loop Initiative. Дослідження базується на анонімному онлайн опитування 4480 державних службовців з 14 міністерств, де показник участі складає 40%. Результати показали загально хорошу оцінку реформи з важливістю зменшити правила та регуляції, що скоріше перешкоджають ніж допомагають роботі. Працівники почувають себе загалом потрібними і вважають просування по службі найбільш ефективним критерієм відбору кандидатів на державні посади.
Важливість закордонної освіти була темою другої панельної дискусії, котра зібрала разом українців з західною освітою, котрі доклали значних зусиль до реформ у сфері енергетики, публічних закупівель та культурної дипломатії. Основним висновком дискусії було те, що західна освіта змінює світогляд та встановлює так звані «червоні лінії». Вона дає цінності, глобальне бачення проблеми та розуміння високих стандартів. Освіта за кордоном це також хороша можливість для нетворкінгу з людьми, які працюють у такій же сфері, але в іншій країні. Окрім цього це дає розуміння, що ти сам агент змін та вчить планувати наперед, що дуже важливо в українських реаліях.
Цьогорічним спеціальним спікером події став український філософ та дисидент Мирослав Маринович, котрий адресував аудиторією з основним меседжем: «Світ реорганізовується довкола великих ідей». Він закликав західноосвічених українців створити таку організаційну культуру, де поважається людська гідність та не боятися ставати суб’єктами майбутнього. Для нього важливо, щоб молодь подолала міф української вторинності та не втратила своїх моральних цінностей, долаючи прагматичні проблеми 21 століття.
Авторки: Юлія Скок, координаторка проектів, Анніка Рюґе, практикантка
