Чи є майбутнє у газет?

Ключовими спікерами семінару виступили два корифеї німецької та української журналістики, співвидавець «Франкфуртер Альгемайне Цайтунг» Вернер Д'Інка та президент Академії української преси Валерій Іванов, які вже не перший рік проводять спільно з ФКА навчальні заходи подібного формату в різних містах України.

У семінарі взяло участь понад 40 учасників, половину з яких представляли журналісти та головні редактори місцевих газет з Івано-Франківщини та інших регіонів України.  Також до участі у семінарі зголосилась група з 20 студентів та студенток, що вивчають журналістику у  Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, а також викладачі цього та інших вищих навчальних закладів Івано-Франківська. Отже, спікери раз по раз поверталися у своїх виступах до теми освіти журналістів в Україні та Німеччині.

Учасники семінару мали унікальну нагоду перейняти досвід німецьких колег з «Франкфуртер Альгемайне Цайтунг», великої надрегіональної газети з 70-річною історією, ознайомитись з медіаландшафтом та засадами функціонування медіаринку в Німеччині, порівняти з українськими реаліями, навчитися багато корисного з  усіх сфер газетного бізнесу та перейняти кращі практики взаємодії з аудиторією та контрагентами для забезпечення якісного та незалежного висвітлення подій та суспільних процесів.

Характеризуючи український медіаландшафт, президент АУП проф. Валерій Іванов зауважив, що хоча Україна і Німеччина обидві використовують континентальну модель масової інформації, український тип медіаспоживання тяжіє до південного (телевізійного), тому друковані ЗМІ після роздержавлення стрімко втрачають свої позиції. Український ринок перенасичений кількісно як друкованими виданнями, так і телеканалами, більшість з яких провадять редакційну політику в інтересах власників і далекі від фінансової незалежності. Звісно, російсько-український конфлікт негативно вплинув як на обсяги ринку, так і на рівень довіри до медіа, породивши так звану журналістику відданості.  

Зі свого боку, Вернер Д’Інка нагадав, що FAZ була заснована у 1949 році, це були непрості часи, коли повністю дискредитована за часи нацистів система ЗМІ потребувала повного перезапуску. Отримавши ліцензію від західних союзників, газета розпочала свою роботу на голому ентузіазмі її засновників – професійних журналістів. Сьогодні газета є однією з найбільш важливих щоденних німецьких газет, позиціонуючи себе як голос Німеччині у світі і пропонуючи читачам незмінно високу якість журналістики. Як і всі друковані медіа, FAZ розвивалась в умовах жорсткої конкуренції з іншими видами ЗМІ і змушена постійно змінюватися, випробовуючи різні комбінації цифрового та друкованого форматів, пропонуючи аудиторії також формати взаємодії поза газетою, як от публічні дискусії на суспільно-важливі теми, співпраця зі школами та місцевою громадою тощо. Незмінними залишались  тільки фінансова та редакційна незалежність видання, вірність професійним стандартам та готовність до інновацій.

Такий підхід, на нашу думку, варто перейняти й українським місцевим газетам, адже вони є головним джерелом місцевих новин для українців, тобто користуються найбільшою довірою у читачів у порівнянні з іншими видами ЗМІ. З одного боку, місцеві ЗМІ мають кращий безпосередній контакт з авдиторією, їм легше досягти ефекту своїм матеріалом, з іншого - повинні більш ретельно ставитись до перевірки інформації, адже втрачену довіру читачів складно відновити.

Децентралізація і розвиток громад дають місцевим медіа унікальний шанс для розвитку та участі у розв’язанні багатьох локальних питань, редакторам місцевих видань потрібно навчитися бачити перспективи, докладати зусиль до створення якісного контенту та розвитку здорових моделей фінансування, підвищувати рівень кваліфікації співробітників та переймати досвід колег.

Сподіваємось, що практичні поради від співзасновника FAZ В щодо стратегічного планування і організації бізнес-процесів у виданні, маркетингових інструментів та шляхів взаємодії з читацькою авдиторією вмотивують учасників нашого семінару на подальший розвиток їхніх друкованих видань, а студентів – до усвідомленого вибору професії.