У своєму вітальному слові відома захисниця українських інтересів у скликаннях Європарламенту 2004–2019 німецька депутатка від фракції «Зелені / Європейський вільний альянс» Ребекка Гармс завірила, що дуже уважно слідкує за безпековою ситуацією навколо України, стурбована скупченням російських військ біля її кордонів і розуміє, що Україна має наразі інші пріоритети, ніж скорочення викидів CO2.
В свою чергу для Євросоюзу ЄЗК є наймасштабнішою спробою виконання Паризької кліматичної угоди і демонстрацією світового лідерства у намаганнях зупинити глобальне потепління. Без спільних зусиль разом із сусідами, з Україною, досягти кліматичної нейтральності континенту до 2050 року не вдасться.
За словами пані Гармс, співпраця між ЄС і Україною у реалізації ЄЗК не лише надає можливості розвитку для української економіки, а й допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в часи, коли путінський режим використовує енергоресурси як зброю, а також сприятиме тіснішій секторальній інтеграції України з ЄС.
Більш детально про ЄЗК, можливості для сталого розвитку і зелену трансформацію для українських міст слухачі дізналися із вступної презентації львівської експертки Наталії Андрусевич, яка очолює Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство та довкілля». Україна на найвищому політичному рівні заявила про бажання стати частиною ЄЗК і докласти зусиль до досягнення кліматичної нейтральності континенту, отже, елементи ЄЗК повинні включатись в усі національні стратегічні документи. Але найкраще, на думку експертки, наслідки трансформації політики у дружньому до клімату напрямку проявляються в Україні на прикладі міст і громад, коли запроваджені зміни покращують безпеку, зайнятість та якість життя мешканців. Андрусевич також розповіла про можливість переймати досвід використання інструментів ЄЗК для міст, таких як: Європейський кліматичний пакт, Новий європейський Баугауз та Платформа з озеленення, долучившись до відповідних публічних платформ, щоб бути готовими до залучення кліматичних фінансів.
Вступна доповідь послужила вдалим прологом до панельної дискусії, під час якої спікери та спікерки обговорювали практичні можливості, якими українські міста і громади можуть скористатися (і користуються) вже сьогодні. Модерувала дискусію українська журналістка Наталка Гуменюк, засновниця ГО «Лабораторія журналістики суспільного інтересу».
Отже, які інструменти/можливості по реалізації ЄЗК доступні українцям вже сьогодні?
Керівниця операційного відділу "Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та довкілля" Представництва ЄС в Україні Клое Алліо згадала українсько-європейський діалог високого рівня з питань ЄЗК, під час якого обговорюється не лише наближення законодавства, а й конкретні заходи зеленого переходу для досягнення цілей національно-визначеного внеску України. Пані Аліо зауважила, що хоча зміни клімату носять глобальний характер, їхні руйнівні наслідки, як правило, проявляються локально, тому на рівні міст і громад до діалогу про вирішення і попередження таких проблем потрібно залучати якомога більше акторів: органи місцевого самоврядування, бізнес, громадські організації та ініціативи. А також розповіла детальніше про ініціативи, до яких можуть долучатись українські громади, фінансову підтримку ЄС проєктів у межах Угоди мерів, до якої вже належать близько 300 українських міст, підтримку локальних ініціатив з управління відходами у 6 українських регіонах, впровадження кліматичних стандартів у публічних закупівлях, підтримку зеленого підприємництва та інші грантові програми.
Міський голова Славутича Юрій Фомічев переконаний, що насправді не слід гаяти час, українські міста вже сьогодні повинні закладати елементи ЄЗК у стратегії власного розвитку. Славутич, долучившись до Угоди мерів ще у 2009, впевнено демонструє громадянам економічні вигоди від впровадження заходів енергоефективності – зниження енерговитрат, робочі місця, комфортніші будівлі. Для такого монопрофільного міста енергетиків, як Славутич, зелена економіка є шансом перевинайдення ідентичності і подальшого розвитку. Завданням місцевої влади, на думку мера, є створення сприятливих умов для появи і розвитку місцевих стартапів, які в майбутньому сприятимуть сталому розвитку регіону.
Одним з таких успішних проєктів став перший в Україні енергокооператив «Сонячне місто» у Славутичі, засновником якого є Андрій Зінченко, який також представляє ГО «Greencubator», що розвиває екосистему стійкого підприємництва, кліматичних інновацій і «зеленої» економіки в Україні та Східній Європі. Звичайно, законодавча рамка визначається на національному рівні, і тут в Україні ще є велика потреба у вдосконаленні, але на місцях вже є гідні приклади синергії громадських організацій, місцевого самоврядування та дружніх до клімату підприємців, які можуть отримати державну підтримку (наприклад, Український фонд стартапів) або фінансування від ЄС (наприклад, грантова програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР) та дати громадам практичні результати вже сьогодні. При цьому критично важливим є залучення громадян і громадських організацій до формування стратегічного бачення розвитку громад.
Важливо усвідомлювати, що стратегії розвитку громад повинні включати усі релевантні елементи ЄЗК, оскільки зменшення викидів парникових газів, розвиток циркулярної економіки, нульове забруднення, заходи адаптації до зміни клімату, збереження екосистем та біорізноманіття, розвиток сталої і розумної мобільності – усі ці завдання повинні ставити перед собою громади, які прагнуть бути успішними і конкурентоспроможними у майбутньому.
Переглянути онлайн-дискусію повністю і дізнатись відповіді на запитання аудиторії Ви можете за посиланням.
