Єдність у свободі – у Німеччині, Україні та Європі
Запис заходу
YouTube
Ще за три роки до об’єднання Німеччини, у березні 1987-го, Федеральний канцлер Гельмут Коль наголосив на ключовій ролі свободи для реалізації Німецької єдності в одній із урядових заяв таким чином: «Єдність нації спочатку має й мусить здійснитися у свободі її людей».
Ця цитата послужила основним імпульсом для всього проєкту і згадувалася в багатьох надісланих сценаріях анімаційних фільмів восени 2020 року, а також під час дискусії 26 травня 2021 року.
Спочатку переможці конкурсу представили свої ідеї. Марко Кімакович з Івано-Франківська у своєму доробку представив історичну розповідь із символічними фігурами античних часів і новітнього періоду, зокрема, як Німеччина, Європа й Україна виборювали й захищали свою свободу.
Соломія Горбацьо зі Львова у своєму анімаційному фільмі вирушила на пошук формули єдності, що через Італію, Францію, Великобританію та Німеччину привела її до України, де єдність знайшла своє невід’ємне доповнення – свободу.
Після цього Сергій Стадник із Надвірної здійснив епістолярну подорож у часі ХХ-м і початком ХХІ-го сторіччя з усіма їхніми травмами, але і з надією на свободу, єдність і мир, що об’єднує людей різних поколінь.
На підставі побаченого мисткиня Алевтина Кахідзе й актор, колишній міністр культури України (2014, 2016-2019) Євген Нищук обговорили, яку роль відіграють єдність і свобода сьогодні та в минулому українського суспільства. На підставі надісланих із усіх куточків країни запитань на сцені Малої опери в Києві відбулася дискусія про роль мистецтва, культури і свободи під час подолання та опрацювання травм, а також їхньої ролі у єдності та доланні суспільних суперечок.
Виходячи з цих тем, Алевтина Кахідзе, зокрема, наголосила на тому, що спільна рефлексія та вільний обмін думками, зокрема, у мистецькому вигляді, є невід’ємними для суспільної згуртованості. Лише таким чином можна забезпечити поступ і спільну трансформацію болючого досвіду. І тут мистецтво слугує як універсальна мова співпереживання, вільний і надійний простір для самовираження, відкритий не лише професіоналам, а і кожній людині. Водночас у такий спосіб всі покоління змогли побачити нові перспективи й розвинути власне критичне мислення, що є важливою здібністю для боротьби із пропагандою і фальсифікованими наративами. У всьому цьому ключову роль відіграє, зокрема, робота Українського культурного фонду.
Алевтина Кахідзе розповіла і про свій особистий досвід роботи з молодими людьми. Адже після Революції гідності 2014 року вона вирішила долучитися до розвитку країни не як партійна діячка, а як учителька мистецтва та культури. Бо молоді люди візьмуть віжки у свої руки раніше, ніж прийнято думати. А крім того, у політиці й економіці треба мати побільше митців, вважає А. Кахідзе.
Євген Нищук також торкнувся теми мистецтва і культури як ланок, що єднають соціальні прошарки та покоління, що можуть залагодити чи навіть попередити конфлікти і є основною складовою частиною змін на краще. Утім, вони мають ключове значення і для майбутнього, так що візіонери можуть розповісти про свої видіння й дати людям надію та натхнення – саме це стало очевидним на Майдані у вигляді реалізованих мистецьких проєктів і створених бібліотек.
При всьому цьому Україна має величезний і невикористаний мистецький потенціал, до дискурсу якого можуть долучатися все більше людей із усім спектром свого досвіду. Адже саме такі теми, як співвідношення свободи й відповідальності або питання про те, які спільні цінності, права, традиції та інтереси послужили єдності та згуртованості суспільства, мають об’єднувати якомога більше креативних громадян.
Окрім цього, Євген Нищук наголосив на особливому значенні Українського культурного фонду й з огляду на свою дотичність до політики підкреслив, що підтримка культури й мистецтва завжди має бути незалежною від актуальних політичних розкладів сил, що вона має пройти інституціоналізацію.
Єдність і свобода, єдність у свободі – великий комплекс питань, що є і залишатимуться важливими для сьогодення й майбутнього не лише України, а й усієї Європи. Захід від 26 травня 2021 року став для Представництва ФКА в Україні (Київ) лише початком, адже анімаційні фільми Марка Кімаковича, Соломії Горбацьо й Сергія Стадника і в майбутньому слугуватимуть підставою для дискусій серед молодих і дорослих людей, а також між ними.
