Виступи на заходах
Як сприймається європейський проект в Україні, що переживає кризові часи та на Сході якої точиться війна? Пройшло трошки більше ніж три роки після початку Євромайдану («Революції Гідності»), за яким відбулася анексія Криму Росією та був розв’язаний воєнний конфлікт. Не зважаючи на Мінські домовленості, його жертвами вже стали понад 10 тисяч осіб. Це питання, важливе на тільки для України, а і для Європи, було розглянуто на організованій Фондом конференції у Львові.
У час, коли популістські рухи / партії в країнах – членах ЄС піддають сумніву спільні цінності, а громадяни втрачають орієнтацію в процесах об’єднання, Євромайдан нагадує про те, що є найважливішим для Європейського Союзу – про прагнення до миру і свободи. У цьому сенсі Голова Німецького Бундестагу, заступник Голови Фонду Конрада Аденауера Норберт Ламмерт у перший день конференції та в день 72-річчя висадки союзників на узбережжя французької Нормандії, на тлі спустошень Другої світової війни окреслив сучасний етап процесу європейської інтеграції, назвавши його безпрецедентним у історичному плані та зразковим – у політичному. При цьому він звернув увагу на три асиметрії в історії Євросоюзу: асиметрію економіки та політики (успішне створення ЄЕС і провал планів щодо організації ЄОС); асиметрію між законодавчою та виконавчою гілками влади та пов’язаний із цим дефіцит демократії в ЄС, що був певною мірою подоланий підписання Ліссабонської угоди; асиметрію розширення та поглиблення в інтеграції Європейського Союзу.
Війна і мир
Перший блок другого дня конференції, символічно названий за романом Лева Толстого, відкрився доповіддю Андреаса Реддера (м. Майнц), який спробував окреслити систему координат культури Заходу в рамках порядку після 1990 року. Цей порядок лише протягом певного періоду означав «кінець історії» (Фукуяма). У зв’язку з пошуком сатисфакції з боку Путіна розпочалася «політична деградація», початок якій був покладений 2008 року воєнним конфліктом у Грузії. Реддер зупинився на глибоких культурно-політичних розбіжностях країн – членів ЄС у зв’язку з різним історичним досвідом і різною правовою культурою цих держав. Але попри це історія не закінчується, а її майбутнє залишається відкритим, його слід творити самим, і конференція має зробити свій невеликий внесок у цей процес.
Після цього Петер Руггенталер (м. Грац) розповів про очікування та сподівання Кремля в період між возз’єднанням Німеччини та розпадом Варшавського пакту. Особливу увагу доповідач звернув на питання членства об’єднаної Німеччини в НАТО.
Релігія, міф і політика між Сходом і Заходом
У першій доповіді другого блоку Верена Ленцен (м. Люцерн) окреслила біблейський гуманізм як фундамент для взаємного іудаїстсько-християнського "порозуміння" на тлі зміни цінностей нашого часу. Вона проаналізувала - виходячи з літературного матеріалу Йозефа Рота (1924) - галіцийський іудаїзм, аби обгрунтувати ідею необхідності міжкультурного діалогу між іудеями та християнами(Мартін Бубер), яка при цьому не зможе бути реалізована без знання історії.
Ульріка Танцер (м. Інсбрук) зупинилася на питанні Габсбурзького міфу в історії та історіях, охарактеризувавши його як визначальний елемент австрійської літератури.
Стефан Песнель (м. Париж) у своїй доповіді про релігійну дезорієнтованість торкнувся питання метафізичної динаміки сучасної літератури, перспективи зміни цінностей і культуної спадщини. Він зупинився на творах таких письменників, як Ральф Ротман, Ерік-Еммануель Шміт і Еррі де Люка.
Європа на роздоріжжі – рухи та блокади
Останній блок, присвячений питанням міграції та біженців, був відкритий Богданом Мірчевим (м. Софія). Він розповів про приклади міграції народів у історичному розрізі, нагадавши про минулі - значно більші, ніж сьогодні - потоки біженців у Європі, підкресливши, що національна та культурна ідентичність є запорукою єдності будь-якого суспільства.
Після цього Голова Національної ради Австрії у відставці Андреас Коль (м. Відень) присвятив свій виступ питанням патріотизму та націоналізму у Європі-27. Він наголосив, що надзвичайно важливим у цьому питанні є принцип субсидіарності, де боротьба з націоналізмом є завданням всієї Європи.
У своїй доповіді про рух літератури через кордони Сабіна Еггер (м. Лімерик) окреслила літературні рухи (автогеографії) таких сучасних письменників, як Гюго Гамільтон, Катя Петровська та Юрій Андрухович.
Юрій Андрухович виступив на вечірньому заході в Будинку вчених. У доповіді, яку письменник назвав "Центрально-Східна Європа: коротка історія мутацій", було окреслено його особисте сприйняття Європи через призму географічних, історичних, політичних та культурних змін.
У своїй урочистій промові Голова Європейського Парламенту у відставці, Голова Фонду Конрада Аденауера Ганс-Герт Петтерінг торкнувся ідеї будівництва політичних і культурних містків у Європі. Виходячи з багатоманіття Львова, він закликав до європейської інтеграційної ідунтичності, що має поєднувати нації та регіони. У цьому відношенні Петтерінг наголосив на транскордонній ролі літератури.
Голова KAS нагадав про значення Київського Євромайдану та "Революції Гідності", а також про роботу, здійснену Україною, результатом якої став, зокрема, наданий країні 11.06.2017 р. "Безвіз". Петтерінг підкреслив, що європейські цінності необхідно захищати, адже вони безпосередньо пов'язані з гідністю людини.
Останнього дня конференції заступниця Голови Фонду Беата Нойс (м. Кемніц) торкнулася 60-річного ювілею підписання Римських договорів, що змінили політичні структури ЄС. Підписання цих документів Нойс пов'язала з Холодною війною та намаганнями післявоєнної Німеччини долучитися до інших країн. Одним із найважливіших питань сучасного розвитку Євросоюзу вона вважає більш актіивне залучення громадян країн - членів ЄС до ухвалення політичних рішень.
У рамках конференції було проведено читання, під час яких сучасні літератори представили свої твори. Ноемі Кіш прочитала уривки зі своєї книжки "Незугарна шкатулка для прикрас. Подорожі на Схід Європи", Мар'яна Гапоненко представила свій твір "Хто така Марта?". З доповідями виступили почесний Голова Фонду Бернгард Фогель, Міністр культури України Євген Нищук, Міський голова Львова Андрій Садовий, Голова Львівської міської ради Олександр Ганущин.
Європа на зламі часів – література, цінності та європейська ідентичність
Гуляючи вулицями Львова, що своєю геометрією нагадують бібліотеку, дивлячись на вірменську, православні та католицькі церкви, синагогу, театр опери та балету й витриманий у стилі класицизму Будинок вчених, слухаючи музику вуличних музикантів, позбуваєся всіх сумнівів і розумієш - Львів хоче до Європи, Львів є частиною Європи. Але є і українські військові, які прощаються зі своїми дружинами або дівчатами, вирушаючи на війну...
