Centre for Global Studies \"Strategy XXI\"
Міжнародний круглий стіл "Україна-НАТО-ЄС: фокус на інформаційну та кібер безпеку", 18.09.2019, Київ
Вітальне слово, зліва-направо: Віталій Мартинюк (Центр глобалістики "Стратегія ХХІ"), Сергій Саєнко (МЗС), Михайло Гончар (Центр глобалістики "Стратегія ХХІ"), Ізабель Вайнінґер (ФКА)
Міжнародний круглий стіл "Україна-НАТО-ЄС: фокус на інформаційну та кібер безпеку", 18.09.2019, Київ
Дискусійна панель 1. Інформаційна безпека в ЄС, СхП, НАТО й Україні – ключовий напрямок протидії гібридним загрозам, зліва направо: Дмитро Дубов (НІСД), Олександр Гайн (Міноборони України)
Дискусійна панель 1. Інформаційна безпека в ЄС, СхП, НАТО й Україні – ключовий напрямок протидії гібридним загрозам, зліва направо: Руслан Дейниченко (StopFake), Вероніка Шпалкова (Kremlin Watch)
Дискусійна панель 2. Співробітництво ЄС-НАТО з Україною та іншими країнами СхП з протидії кібер загрозам. Зліва направо: Віталій Мартинюк, Каха Гоголашвілі (Грузинська фундація стратегічних та міжнародних студій), Кіріл Мілєв (EUAM)
Під час вітального слова, заступниця керівника Фонду Конрада Аденауера Ізабель Вайнінґер, відзначила, що теми безпеки та інтеграції України до НАТО та ЄС є пріоритетними для роботи Фонду в Україні та навела цитату з промови колишнього очільника Європейської Ради Дональда Туска у ВРУ про неможливість вільної, успішної та безпечної Європи без незалежної України.
Спікер від МЗС України Сергій Саєнко, т.в.о. Директора Департаменту ЄС і НАТО, одразу наголосив, що боротьба із гібридними загрозами, кібербезпека і стратегічні комунікації залишаються незмінними пріоритетами роботи міністерства і підкреслив бажання України стати активним партнером ЄС та НАТО щодо протидії гібридним загрозам. Це виражається у прагненні України повноцінно приєднатися до роботи центрів передового досвіду НАТО у Ризі, Вільнюсі, Таллінні і Гельсінкі.
Учасники панелі поділилися свіжими прикладами дієвої протидії дезінформаційним кампаніям , запорукою успішності яких стала саме міжвідомча і міжнародна співпраця та її координація, найвдалішим з яких, на думку, представника Відділу координації стратегічних комунікацій та моніторингу МО України Олександр Гайна, є створення спільної українсько-польсько-литовської бригади.
Помітну роль у боротьбі з інформаційними загрозами відіграють неурядові ініціативи (StopFake, Euromaidan Press, Kremlin Watch), представники яких також брали участь у дискусії. За словами виконавчого директора StopFake Руслана Дейниченка результатами їхнього майже 6-річного медійного моніторингу стало накопичення доказової бази інформаційних зловживань та руйнування репутації російських змі як надійного джерела інформації. Проте пропаганда знаходить нові канали, як от ток-шоу, мессенджери, контроль над місцевими змі і масштаби фінасування не зменшуються. Лише в Чеській республіці, за словами членкині програми Kremlin Watch Вероніки Шпалкової діють близько 40 сайтів з поширення дезінформації чеською мовою, що в масштабах країни становить серйозну загрозу, оскільки приваблені цікавим контентом споживачі інформації непомітно опиняються у викривленій реальності, що безпосередньо впливає на їхні політичні рішення.
В ЄС вже почали усвідомлювати дезінформацію як загрозу демократії, про це свідчать результати опитувань Євробарометру, які навів у своєму виступі Самюель Вестербай (Рада європейського сусідства). Так, 83 % респондентів заявили, що вважають фейкові повідомлення, левова частина яких продукується тролями, ботами на замовлення іноземних держав та поширюється через соціальні мережі, основною загрозою демократії. Відповідальність за боротьбу з дезінформацією жителі ЄС покладають насамперед на свої національні уряди, але також на інституції ЄС. Але й саме суспільство повинно відповідально ставитись до споживання та поширення інформації, отже, дбати про власний рівень медіа та кібер-гігієни. Для підвищення опірності населення деструктивним інформаційним впливам Аля Шандра (Euromaidan Press) та Руслан Дейниченко (Stop Fake) пропонували й надалі підвищувати рівень медіа грамотності населення, причому різних вікових категорій, запроваджувати санкції проти недобросовісних поширювачів неправдивої інформації, одночасно розвиваючи та пропонуючи власний якісний контент.
Під час заходу неодноразово звучала критика на адресу державних органів щодо їх неефективності у нейтралізації агентів впливу Кремля в Україні, діяльності російських журналістів-пропагандистів, запобіганні встановлення контролю над українськими телеканалами тощо. Водночас, як зазначали Дмитро Дубов (НІСД) і Володимир Киричок (Департамент кіберполіції) державні органи можуть діяти лише в межах чинного правового поля, а отже, постає питання вдосконалення законодавства, його адаптації до європейських норм та розширення інструментарію розшукової діяльності для правоохоронних органів.
Згубний вплив російської пропаганди відчула не лише Україна, вона продовжує впливати на суспільну думку європейців і її наративи охоплюють широке коло тем, спрямованих на підрив демократії, євроінтеграції та західної системи цінностей загалом, а отже, становлять серйозну загрозу для країн-членів ЄС та НАТО. Тож обмін інформацією, виявлення спільних паттернів інформаційних атак і комплексна протидія (наприклад, вимоги щодо прозорості фінансування), на думку присутніх експертів, є запорукою ефективної протидії.
Під час другої панелі заходу експерти обговорювали нові виклики і небезпеки, що загрожують Україні та країнам ЄС, НАТО і Східного партнерства та напрямки співпраці, на яких необхідно сфокусуватися. Знову йшлося про дефіцити української законодавчої бази у сфері кіберзахисту, як от низький рівень відповідальності за кіберзлочини, наявність законодавчих обмежень для проведення ефективних розслідувань, відсутність стратегічної угоди про співпрацю України із ENISA – агентством ЄС із мережевої та інформаційної безпеки та ін. Прийняту у 2017 році Національну стратегію кібербезпеки слід підкріпити планом імплементації, зазначив Кіріл Мілєв, радник з питань кібербезпеки Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM). Грузинський експерт Каха Гоголашвілі (GFSIS) вбачає необхідним розширення Східного парнерства безпековою компонентою та виступає за більш тісну координацію між новими асоційованими країнами – Україною, Молдовою та Грузією.
Підводячи підсумки заходу, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар окреслив ризики, що пов’язані з ініціативою нового уряду створення «держави у смартфоні», наголосив на необхідності остаточного приєднання України до центрів передового досвіду НАТО, а також на більш чіткій комунікації подальшої державної політики щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, як всередині країни, так і по відношенню до міжнародних партнерів.