Із 24 по 27 жовтня у Берліні пройшов семінар із усної історії "Війна в Україні: виклик для усної історії" ("War in Ukraine: Challenge for oral history"). Захід був організований Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Інститутом Пілецького в Берліні як реакція на новий виклик усним історикам після початку повномасштабної війни в Україні. Приєднатися до заходу були запрошені партнери нової Мережі: Львівський музей «Територія терору», Aspichi Inc., «Військові історії з України» та Лемкін-центр (Варшава та Берлін).
Семінар був присвячений різноманітному досвіду збору відомостей про усну історію з метою створення Мережі установ, які збирають спогади зараз і планують робити це в майбутньому. Учасники та учасниці семінару докладно розповіли про методи роботи, а також про загальне зберігання та формат, які могли б використовувати майбутні покоління істориків, журналістів та художників.
Робота у межах семінару зосередилася на трьох основних питаннях, які обговорювалися в робочій групі, а також із запрошеними експертами. Першою темою для обговорення стала ідея роботи над концепцією інтерв'ю, а саме: цільова група, яка використовуватиме запис інтерв'ю, гарні та погані практики проведення інтерв'ю, питання, на які найбільше важливо відповісти. Друге питання було присвячене роботі над травмочутливим підходом у процесі інтерв'ювання: як захистити респондентів від повторної травматизації, як досягти максимальної об'єктивності, як працювати з емоціями. Заключною темою для обговорення стало питання зберігання усних оповідань: чи ми будемо використовувати зібрані інтерв'ю зараз чи в майбутньому; зберігання даних: методи розшифрування інтерв'ю, теги для них та їхнє зберігання; доступ до сховища та авторські права.
Перед початком практичної частини кожна з організацій представила себе, демонструючи основну ідею своєї роботи з усної історії.
На захід було запрошено двох експерток, які провели майстер-класи для інтеграції принципів роботи у межах співпраці між установами.
Експерткою першого семінару на тему "Травмочутливий підхід в інтерв'ю" була док. Імке Хансен. Док. Хансен – міждисциплінарна історикиня Східної Європи, яка спеціалізується на темі усної історії. Її дослідження зосереджені на індивідуальному та колективному досвіді насильства, пам'яті та травми. Як ментор громадянського суспільства, вона підтримує травмованих людей у зоні українського конфлікту з 2016 року. З 2021 року вона працює міжнародним миротворцем у KURVE Wustrow на Сході України.
У другій половині дня док. Ольга Муха виступила з програмною промовою про цільову аудиторію, яка може використати інтерв'ю усних історій на основі досвіду Львівського музею “Територія терору”.
Наступного дня майстер-клас провела британська журналістка і письменниця Крістіна Лемб. Пані Лемб - авторка воєнних репортажів про сексуальне насильство щодо жінок під час збройних конфліктів «Наші тіла, їхні поля битв. Що війна робить із жінками?». Вона розповіла про свою роботу військовою репортеркою, а також про досвід і плани на майбутнє жертв ґендерного насильства під час війни. Журналістка порушила питання щодо прав потерпілих, а також згадала можливі шляхи судового переслідування (відновлення справедливості) правопорушників. Особливу увагу у розмові було приділено злочинам на ґендерному ґрунті, скоєним під час російської агресії в Україні.
Із останньою програмною доповіддю виступила представниця Лемкін Центру у Варшаві – Катерина Леотьєва. Вона представила свій досвід зберігання інтерв'ю усних історій. Після цього було проведено мозковий штурм щодо можливих сховищ Мережі.
Таким чином, під час семінару було закладено фундамент майбутньої Мережі установ, що збирають усні історії, а також створено концепцію роботи Мережі.
