Цьогорічний захід зібрав понад 250 учасників із різних країн, зокрема представників українського уряду, європейських і міжнародних інституцій, бізнесу, громадського сектору, експертної спільноти й медіа.
Відкриваючи конференцію, президентка Dixi Group Олена Павленко зазначила, що попри тривалу агресію росії українська енергетична система демонструє надзвичайну стійкість завдяки зусиллям енергетиків і міжнародній підтримці. Також вона висловила надію, що розширене коло учасників, зокрема від бізнесу і медіа, сприятиме інклюзивнішому і дієвішому діалогу.
Захід охоплював три панельні дискусії та презентацію спільного документу DiXi Group і European University Institute “Supporting Ukraine’s Energy Sector: Keeping Ukraine’s Accession to the EU in Sight”, який представили Олена Павленко й експерт із питань енергетики, Європейський комісар з питань енергетики (2004-2010) Андріс Пієбалгс. Ключовий висновок цього документу полягає у необхідності поєднувати оперативні заходи з відновлення енергетики з довгостроковими стратегіями, зокрема декарбонізацією та модернізацією енергетичних мереж. Інтеграція України до європейських енергетичних структур та залучення міжнародної підтримки є ключовими для успішного відновлення та адаптації до стандартів ЄС.
Перша панельна дискусія «Енергетичний щит України: витривалість у поєднанні з міжнародною підтримкою», яку модерував віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко, була присвячена не тільки викликам підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років, але й обговоренню стратегічних перспектив розвитку енергетичної галузі України. Українські урядовці й закордонні експерти обговорювали важливість міжнародної допомоги, збільшення потужностей газового імпорту, транскордонну торгівлю електричною енергією та важливість протиповітряної оборони для посилення енергетичної безпеки України.
Під час свого виступу заступник міністра енергетики Роман Андарак заявив, що, незважаючи на значні загальні пошкодження через російські атаки, завдяки ефективному співробітництву з міжнародними партнерами Україні вдалося зберегти критично важливі енергетичні об'єкти . Урядовець також пояснив системність дій росіян в атаках на українську енергосистему з метою завдавання їй максимальної шкоди. Напередодні масованих обстрілів ворог влаштовує масштабні кібератаки, а також проводить дезінформаційні кампанії серед населення, намагаючись зломити моральний дух українців.
І українські, й іноземні спікери згадували виняткову важливість тестового приєднання України до ENTSO-E напередодні широкомасштабного вторгнення росії, повна синхронізація з якою в умовах масованих атак на українську енергосистему є джерелом стабільності енергопостачання і відкриває можливості транскордонної торгівлі електроенергією в майбутньому. Необхідна повна інтеграція в усі процеси ЄС, зазначив заступник голови Комітету з експлуатації ENTSO-E Френк Реєр, а ЄС й надалі надаватиме Україні додаткові фінансові ресурси й технічну допомогу для забезпечення енергетичної стабільності, оскільки це також є важливим для енергетичної безпеки Європи в цілому.
Унікальна операційна стійкість енергосистеми України навіть у найскладніші часи є насамперед результатом реформування енергосектору, а також тісної співпраці з міжнародними партнерами, зокрема ЄС. На думку керівника Офісу ідентифікації та протидії загрозам обʼєктам критичної інфраструктури НЕК "Укренерго" Сергія Назаренка, жодна енергосистема у Європі не змогла би вистояти самотужки в умовах такої агресії. На сьогодні швидкість заміни трансформатора в Україні є рекордною, на це йде 16 днів, тоді як у світі такий ремонт триває 2 місяці, зазначив пан Назаренко. Україна розробляє власні унікальні методики оцінки і протидії загрозам. Цей досвід корисний і нашим європейським партнерам, адже гібридні загрози, включно з кібератаками й інформаційними операціями, є спільним викликом.
Подальша інтеграція України до європейської енергосистеми відбувається також із ENTSO-G і Секретаріатом Енергетичного співтовариства, зазначив Дмитро Липпа, Генеральний директор Оператора ГТС України. Також Дмитро Липпа зазначив, що подальший розвиток української ГТС зосереджується на розвитку альтернативних маршрутів газопостачання через Польщу, Молдову та інші країни Центральної Європи, оскільки транзит російського газу через Україну припиниться з 1 січня 2025 року.
Експерт з питань енергетики та член наглядової ради DiXi Group Алан Райлі застеріг від надмірного зосередження на повоєнній відбудові і закликав присутніх спрямувати всі зусилля на негайне отримання подальшої міжнародної підтримки на додаткові системи протиповітряної оборони, імпорт електроенергії та обладнання для її генерації вже цієї зими. А інший член наглядової ради DiXi Group і ексдиректор Секретаріату Енергетичного Співтовариства (2012–2021 рр.) Янез Копач звернув увагу на те, що актуальне для України в умовах війни завдання децентралізованої генерації вдало поєднується з розвитком відновлюваних джерел енергії. Така синергія може стати основою енергетичної безпеки та стійкості України, сприяючи подальшій інтеграції з ЄС відповідно до політики Європейського зеленого курсу.
Загалом панель продемонструвала важливість єдності та спільних зусиль у забезпеченні енергетичної безпеки, де українська витривалість поєднується з міжнародною підтримкою для протидії сучасним викликам.
Другу панель конференції під назвою «Енергетична безпека та кліматичні цілі: синергія чи контрадикція» була присвячена пошуку балансу між енергетичною безпекою та кліматичними цілями. Ключовими темами обговорення стали декарбонізація, децентралізація енергосистеми й залучення інвестицій.
Заступник міністра енергетики України Микола Колісник наголосив на важливості розвитку відновлюваних джерел енергії (сонце, вітер, біомаса), які сприятимуть конкурентоспроможності громад. Проблемою залишається відсутність гарантованого викупу електроенергії, що стримує міжнародні інвестиції, зазначила Анастасія Верещинська. Йоланда Ґарсія Мескіта акцентувала на плануванні на середню та довгу перспективу з використанням ВДЕ, а Олексій Оржель підкреслив, що інтеграція до європейських енергетичних ринків є стратегічним шляхом України. Бенджамін Шмітт звернув увагу на зв'язок між кліматичними цілями та енергетичною безпекою, наголосивши, що відсутність захищеної енергосистеми робить неможливим досягнення цілей енергетичного переходу. Американський експерт підкреслив важливість міжнародної підтримки для зміцнення енергетичної інфраструктури України, особливо в контексті її захисту від фізичних атак і кібератак, зокрема через оперативне посилення протиповітряної оборони, оскільки це єдиний спосіб мінімізувати наслідки атак на критичну інфраструктуру. Модераторкою дискусії виступила головна редакторка Kyiv Independent Ольга Руденко.
На завершальній третій панельній дискусії «Генератори рішень: досвід українських підприємств і громад» було висвітлено локальні ініціативи щодо забезпечення енергопостачання в умовах кризи, а також розглянуто конкретні приклади успішного впровадження енергоефективних рішень. Модерувала панель Олена Фроляк, ведуча і керівниця програми «Факти» на телеканалі ICTV.
Український бізнес свідомий потреби відповідально споживати електроенергію та вкладати кошти у власну енергетичну незалежність. Так, партнерка департаменту консалтингу компанії «Делойт» в Україні Олена Бойченко розповіла про результати опитування, проведеного компанією, згідно з яким 88 % опитаних підприємств готові до тривалих відключень електроенергії. Водночас лише невелика частина громад має стратегічний підхід до енергетичних питань, що обумовлено браком фінансування, відсутністю фахівців та інфраструктурними обмеженнями.
Переконливим підтвердженням першої тези стали виступи Андрія Литвиненка, СЕО «Нова Енерджі» та Олександра Домбровського, президента «МХП Еко Енерджи», які розповіли як про швидкі антикризові заходи, вжиті для безперебійної роботи підприємств, так і про довгострокові стратегії декарбонізації, які роками впроваджують важковаговики відповідних галузей – компанії «Нова пошта» і «МХП».
Утім, немає місця для песимізму й на локальному рівні, тут також є лідери, гідні наслідування, і це засвідчили виступи спікерів із Хмельницького й Житомира. Так, Василь Новачок, заступник міського голови Хмельницького, розповів про ініціативу будівництва системи передачі електроенергії для об'єднання ключових об'єктів міста за підтримки USAID. Він наголосив на економічній вигоді та стратегічній важливості власної генерації, зазначивши, що кредити під 5–7 % на будівництво сонячних електростанцій окуповуються за два роки. А Борис Пахолюк, керівник Агенції розвитку міста Житомира, повідомив, що за останні 10 років місто скоротило викиди CO₂ більше ніж на 36 %. Житомир побудував першу в Україні когенераційну установку на біомасі й перевів все вуличне освітлення на LED-лампи, що дозволило скоротити споживання електроенергії на освітлення вулиць удвічі.
Ключові висновки дискусії:
- Успіх багатьох ініціатив залежить від партнерства між громадами, бізнесом та органами влади.
- Децентралізована генерація, зокрема використання сонячних і біоенергетичних станцій, може стати важливим фактором стійкості громад.
- Необхідно поширювати успішний досвід локальних проєктів на інші регіони України.
Конференція Ukrainian Energy Security Dialogue вкотре підтвердила, що відкритий діалог між урядом, бізнесом, громадами та міжнародними партнерами є ключовим для формування нової енергетичної реальності України.
Стійкість, інновації та євроінтеграція — основні орієнтири, які визначатимуть майбутнє української енергетики.
Детальніше про результати конференції можна дізнатися на сайті DiXi Group.
