"Той, хто декларує свій нейтралітет перед обличчям насильства, підтримує агресора. Можливо, це не є наміром, але це є наслідком!" - цими словами професор доктор Норберт Ламмерт відкрив наше «Кафе Київ». Цілий день тут проходять воркшопи, дискусії, ток-шоу, салони та культурні заходи. Бо передусім: ми не говоримо про українців – ми говоримо з ними!
Мистецька акція «Кафе Київ»
«Україна, на жаль, не перебуває під захистом як культурна пам’ятка. Ні її місця, ні люди». Саме тому ми як Фонд виступаємо за те, щоб органи влади перейменували «Кафе Москва» принаймні на час війни Росії проти України. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв підтримав цю вимогу. Поки що нам удалося добитися перейменування закладу в «Кафе Київ» на декілька днів у рамках мистецької акції. Український посол звернувся до присутніх із вітанням. «Я радий, що сьогодні серця б’ються в жовто-синій такт, – заявив К. Макеєв. – Довготривалий мир не падає з неба – його треба вибороти. А свобода – ядро цього миру». Дипломат подякував німецькому населенню за те, що воно приймає його земляків. Це свідчить про те, що Німеччина й Україна стали ближчими й підтримують родинні відносини.
Свобода заради безпеки: чому Україна має виграти війну
Подіумна дискусія 1. Свобода заради безпеки. Чому Україна має виграти війну
3Q
На нашій подіумній дискусії «Свобода заради безпеки: чому Україна має виграти війну» відбулася дискусія за участю д. Марі-Агнес Штрак-Циммерман, Іванни Климпуш-Цинцадзе, Растислава Качера й Зьонке Найтцель, модератором виступила Сабіна Адлер.
Растислав Качер, міністр закордонних і європейських справ Словаччини, закликав до активних дій. «Якщо ми зараз не будемо діяти, усі історичні угоди, досягнуті нами в Європі, не будуть нічого варті. Мир буде забезпечено, якщо Україна виграє і поверне власну територію». Словацький міністр наголосив, що Німеччина – надійний партнер і долучається до надання необхідного озброєння.
Зьонке Найтцель, професор воєнної історії / історії культури в Потсдамському університеті, висловився за подальше постачання Україні озброєнь. Лише переговорів про мир не вистачає, і про це говорить історія. «Результат воєн вирішується на полі бою. Мирні договори на кшталт Версальського договору є, на жаль, лише додатком».
Невідкладність воєнної підтримки
Багато воєнного обладнання вже було передано до України, але Марі Агнес Штрак-Циммерман, Голова Комітету з питань оборони Німецького Бундестагу, висловила жаль з того приводу, що забагато часу ішло на виробництво воєнного спорядження промисловістю. «Якщо Росія досягне успіху, у небезпеці опиняться балтійські країни, тобто це стосуватиметься території НАТО», – попередила вона. Вона висловилася проти передчасного вступу України до НАТО, оскільки необхідно дотримуватися певних правил вступу. Але для неї залишається ясним, що в майбутньому Україна має стати членом альянсу. Для цього необхідно захищати цінності Європи й засуджувати протизаконне захоплення територій, наголосила Марі Агнес Штрак-Циммерман: «Україна є частиною вільної Європи».
Мирні переговори відсуваються на далеку перспективу
Наразі українці цілком тверезо ставляться до можливих мирних переговорів. «Ми бачимо, що певна країна на нас напала й намагається знищити нас», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе, депутат ВР України, колишня віцепрем’єр-міністр України. Але агресор не готовий до переговорів. «Усі диктатури світу отримають позитивний меседж, якщо ми припинимо боротися». Програш України матиме страшні наслідки для всієї планети, для нашого добробуту. «Ми маємо виграти, аби повернутися до наших фундаментальних цінностей».
Свобода заради сталості: економічний розвиток і відбудова
Друга подіумна дискусія була присвячена темі економічного розвитку й відбудови України. Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов відкриває її відеозверненням, в якому представляє важливі факти щодо актуальної ситуації. Українська економіка впала за 2022 рік більше ніж на 30 %, економічний розвиток відсутній як такий, інфляція сягнула 25 %, а 30 % української території заміновано. Томас Кляйне-Брокгоф, заступник Голови робочої групи із трансатлантичних питань Німецького Фонду Маршалла, підкреслює: «Для того, щоб Україна могла стати успішною, їй потрібні безпека й економічний підйом. Планування післявоєнного періоду має розпочатися зараз!»
Міжвідомча донорська координаційна платформа: фінансовий Рамштайн
Великі надії покладаються на створену Великою сімкою Міжвідомчу донорську координаційну платформу, так званий фінансовий Рамштайн. Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії, виступає за чітку програму, що має охоплювати невідкладну гуманітарну допомогу, інфраструктурні питання, економічну підтримку, сприяння відбудові та гуманітарне розмінування територій.
Німецькі фірми в Україні
Райнер Перау, керівник Німецько-Української промислово-торговельної палати, зупиняється на проблемах, із якими стикаються німецькі компанії в Україні. Це, наприклад, збільшення виробничих видатків, брак робочої сили (чоловіки ідуть на війну), бюрократія та відсутність транспортних спроможностей.
Пошук міжнародних інвесторів
Центральною темою дискусії стало також питання інвестицій. Томас Кляйне-Брокгоф наголосив: «Ідея беззастережної фінансової підтримки не є сталою, і в майбутньому такою, мабуть, теж не стане». Мобілізація приватного капіталу може стати ключем для залучення інвесторів, але їх треба забезпечити страхуванням інвестицій і гарантіями.
Загроза відтоку мізків
Усі учасники дискусії були єдині в тому, що плани відбудови можуть стати вирішальними в подоланні ризику відтоку фахівців. Томас Кляйне-Брокгоф уже зробив конкретну пропозицію й виступив за створення системи стимулів для повернення громадян.
Свобода заради демократії – Київ замість Москви – перспективи нової східної політики Німеччини та Європи
Учасники третьої великої подіумної дискусії – Родеріх Кізеветтер, депутат Німецького Бундестагу; Томаш Кафка, Посол Республіки Чехія в Німеччині; Ральф Фюкс, керівник Центру ліберальної сучасності, і Фредрік Лойдквіст, директор Стокгольмського центру східноєвропейських студій, – модератором якої виступив д. Фолькер Вайксель від Німецького товариства східноєвропейських досліджень, погодилися з необхідністю розробки нової східної політики, що має формуватися без оглядки на Росію. Тобто необхідно розробити окрему російську політику й нову східну політику, що має сформуватися без погляду на Росію. Це передбачає, зокрема, критичне переосмислення ухвалених раніше рішень.
Необхідність нових наративів у Німеччині
Родеріх Кізеветтер, депутат Німецького Бундестагу, наголошує, що ця війна – не просто війна між Росією та Україною. «Ми маємо зрозуміти: Ми є ціллю цієї війни!». Тому метою має бути перемога України. «Росія має навчитися програвати», – підкреслює він. А ЄС і НАТО повинні висувати нові вимоги – наприклад, щодо вивезення ядерних озброєнь із Калінінграда та виведення російських військ із Придністров’я і Грузії.
Більше мужності для політичної підтримки України
Ральф Фюкс резюмує: ступінь подальшого просунення України залежить від бойового духу населення й від того, скільки озброєнь Захід покладе на шальку терезів. Німецьку допомогу він визначає лише декількома словами: «Замало, запізно!» Недостатньо того, щоб Росія відступила. Треба мати більше мужності для підтримки України, адже Кремль не відмовляється від своїх вимог із самого початку загарбницької війни.
Україна – строката й сильна
Поруч із дискусіями на різних подіумах також відбулися воркшопи й мистецькі акції. У фільмі «ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ» п’ять стипендіатів Фонду Конрада Аденауера діляться спогадами про 24 лютого 2022 року. Крім цього, відвідувачі змогли за допомогою віртуальних окулярів ознайомитися у форматі 3D з музейними експонатами та побачити будинки у зруйнованих містах. Схильні до творчості представники мали можливість навчитися плести традиційні українські вінки або придбати прикраси й одяг, що пропонувалися на різних стендах. У локаціях, присвячених приготуванню страв, відвідувачі змогли взяти участь у кулінарній подорожі різними регіонами України. Із багатьох областей України рятувалися не лише люди, а й свійські тварини. Тому по приміщеннях бігали чотирилапі друзі, яких радо вітали учасники дискусій.
Свобода заради волі – ми обираємо свободу
«Люди в Україні, люди в Києві уважно стежать за тим, що відбувається в Німеччині. Хто виходить на вулиці, за що люди виходять на вулиці».
Четверта подіумна дискусія розпочинається з відеозвернення Пауля Ронцгаймера, заступника головного редактора газети «Більд», який наразі перебуває в Україні. Він повідомляє, що певна кількість міжнародних журналістів покинула Україну – інтерес до неї зменшується.
Понад вісім мільйонів біженців із України зараз живуть в європейських країнах, повідомляє Севгіль Мусаєва, головний редактор «Української правди». Її теж хвилює втрата людського капіталу (відтік мізків).
«Мистецтво існує і в укриттях та метро»
Галина Григоренко, заступниця міністра культури та інформаційної політики України, розповіла про утиск свободи мистецтва. Так, в окупованих областях швидко відбувається перейменування вулиць, знесення пам’ятників, вилучення української літератури та внесення змін до шкільної програми. Зараз 80 % митців перебувають в Україні, багато хто з них пішов на фронт.
«Аліса Шварцер піднімає голос за країну, що ногами топче права жінок»
Марілуїза Бек, старша експерта Центру ліберальної сучасності, чітко висловила своє нерозуміння з приводу вимоги компромісів, які в Німеччині стають дедалі чутнішими. У цих дебатах ігнорується факт, що йдеться не «лише» про компроміси для територій, а і для конкретних людей, що живуть на цих територіях і стикаються з жахливими воєнними злочинами. Винними в цьому є, зокрема, громадсько-правові ЗМІ, що надають можливість висловитися не тим, кому потрібно.
«У період зміни епох ми живемо не так, як мали б жити»
Тільман Кубан, депутат Бундестагу й уповноважений із питань вступу України до ЄС фракції ХДС/ХСС, наголошує: «У Німеччині недостатньо цінують те, що українці роблять на місцях. Кожен із нас має поширювати інформацію про це!»
Відзначаємо свободу!
Після напруженої роботи у воркшопах і на подіумних дискусіях вечір закінчився під музичний супровід двох гуртів. На першому поверсі українська виконавиця Tankataka, яка живе в Німеччині, співала власні пісні у стилі чеймбер-поп. Поверхом вище музиканти представили реквієм «Колискова для Маріуполя», яким вшанували жертв російської агресії. Солідарність із Україною було підтверджено за баром із коктейлями, що були міцними як «Зеленський» або допомагали протриматися до «Київського світанку». Відзначаємо свободу!
Три тисячі учасників продемонстрували цього дня свою прихильність Україні, заявивши: «Ми обираємо свободу!» А вільні люди люблять і потанцювати.
