15 травня 2023 року в Берліні відбувся спільний захід Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера та Центру ліберальної сучасності "Харків у 1941 і сьогодні – відповідальність Німеччини". Він зібрав істориків, юристів і політиків, щоб обговорити нацистську окупацію України під час Другої світової війни та нинішню російську окупацію. Яку роль і яку відповідальність несе Німеччина?
У фільмі проф. Гелінади Грінченко "Про Харків і про себе: досвіди і долі великого міста в усних розповідях його мешканців", знятому 2021-2023 роках у співпраці з Харківським офісом Фонду Конрада Аденауера, ідеться про події Другої світової війни в Харкові. У стрічці використано розповіді свідків тих подій. Вона складається з чотирьох частин, в яких розповідається про окупацію міста, трагедію Голокосту, долю остарбайтерів, звільнення міста та його повернення до мирного життя.
Можна провести недвозначні паралелі між болісними спогадами оповідачів і сьогоднішньою жорстокою російською агресією в Україні. І це спонукає до діалогу про те, які уроки суспільство має винести з історії ХХ століття. До цієї розмови ми запросили проф. д. Гелінаду Грінченко, співголову Німецько-української історичної комісії, професорку кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, членкиню мережі Scholars at Risk університету Вупперталя, проф. д. Татьяну Тьонсмаєр, професорку сучасної історії Університету Вупперталя, д. Оксану Сенаторову, директорку Центру міжнародного гуманітарного права і перехідного правосуддя, доцентку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків) та Лілію Усік, депутатку Палати представників Берліна (ХДС).
Учасниці та глядачі обговорили історичні та правові аспекти російських злочинів, а також роль міжнародної спільноти, і зокрема Німеччини, у процесі подолання наслідків війни та притягнення винних до відповідальності. Дискутували про фільм, про Голокост - "трагедію в трагедії", за словами Марілуїзе Бек - та про особливу відповідальність Німеччини перед Україною сьогодні.
У Німеччині майже не обговорюють жахи німецької окупації та її вплив на на спільноти, що проживали на окупованих територіях, каже Татьяна Тьонсмаєр, професорка нової та новітньої історії Берґішського університету Вупперталя. І це призводить до помилкового висновку, що жахи війни закінчуються із закінченням активних бойових дій. Однак більшість цивільних жертв війни зазвичай є жертвами окупації, а "окупація руйнує суспільну довіру". Наш обов'язок узагалі знати, що таке окупація, опікуватися стороною, яка стала "жертвою" і відчувати емпатію.
Збір свідчень тих, хто вижив, має вирішальне значення для переслідування воєнних злочинів. Оксана Сенаторова, директорка Центру міжнародного гуманітарного права і перехідного правосуддя та доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків), у цьому контексті звернула увагу на позитивний приклад - міжнародний ордер на арешт Володимира Путіна та Уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової, виданий 17 березня цього року Міжнародним кримінальним судом. І, на її думку, збір свідчень - це завжди пошук правди і пам'яті.
Перша і друга частини фільму доступні на YouTube-каналі Фонду Конрада Аденауера в Україні, дві наступних будуть оприлюднені найближчим часом.
